Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу та його значення для уникнення глобальної екологічної кризи.

Біологія і екологія на 19.05.22

60 група

Урок 13

Тема:

Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу та його значення для уникнення глобальної екологічної кризи.

Захист навчального проекту 2. Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних).

 

Завдання на урок:

1.      Ознайомитися з матеріалом уроку:

 

1.1.  переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=mntBEyuEKYE

https://www.youtube.com/watch?v=WxF5GK-5Wo0

 

1.2. презентацію

https://www.youtube.com/watch?v=KALopzEu9IE

1.3. створити опорний конспект теми

 

ВЧЕННЯ ПРО БІОСФЕРУ - це наукове узагальнення принципів організації, властивостей й розвитку біосфери як глобальної екосистеми і пояснення найважливішої ролі, яку виконала і виконує жива речовина на планеті. Основні ідеї про біосферу В. І. Вернадський сформулював у своїй найвідомішій праці «Біосфера» (1926). У подальшому вчення набуло розвитку в багатьох його наукових працях, серед яких «Жива речовина і біосфера», «Хімічна будова біосфери Землі і її оточення», «Наукова думка як планетарне явище» та ін.

Які ж саме положення вчення В. І. Вернадського про біосферу є особливо актуальними в сучасних умовах, коли техногенний вплив людини на природу досягнув чималих масштабів?

1. Цілісність біосфери визначається самовпорядкованістю усіх її процесів. Земні закони руху атомів, перетворення енергії... забезпечують самоорганізацію біосфери. Сонце як основне джерело енергії біосфери регулює життєві процеси на Землі. Окрім того, згідно із сучасними дослідженнями цілісність біосфери, її стабільність і високу надійність функціонування після внесених у неї збурень регулюють і найрізноманітніші механізми біотичної регуляції. Так, М. В. Тимофєєв-Ресовський писав: «...Біосфера землі - велетенська жива фабрика, що перетворює енергію й речовини на Землі - формує і склад атмосфери, і склад розчинів, і через атмосферу - енергетику нашої планети. Вона ж впливає і на клімат».

2. Жива речовина біосфери з найдавніших геологічних часів активно трансформує сонячну енергію в енергію хімічних зв'язків складних органічних речовин. При цьому сутність живого не змінюється, змінюються лише форми існування живої речовини.

3. Що дрібніші організми, то з більшою швидкістю вони розмножуються. Швидкість розмноження залежить від щільності живої речовини.

4. Автотрофні організми отримують всі необхідні для життя речовини з навколишнього середовища. Для життя гетеротрофів необхідні готові органічні сполуки. Поширення фотосинтезуючих організмів обмежується можливістю проникнення сонячної енергії.

5. Активна трансформація живою речовиною космічної енергії супроводжується прагненням до максимальної експансії, прагненням до заповнення всього можливого простору. Цей процес називається «тиском життя».

6. У земній корі відбуваються постійні перетворення речовин, рух атомів і молекул. Закономірності такого переміщення В. І. Вернадський сформулював у вигляді двох біогеохімічних принципів, які називають біосферними постулатами.

• Біогенна міграція атомів хімічних елементів у біосфері завжди прагне до максимального свого прояву.
• Еволюція видів у ході геологічного часу, що призводить до створення форм життя, стійких у біосфері, відбувається в напрямку, що збільшує біогенну міграцію атомів біосфери.

7. Поширення життя на нашій планеті визначається полем стійкості зелених рослин. Максимальне поле життя обмежується крайніми межами виживання організмів, яке залежить від стійкості біохімічних речовин живого до умов середовища.

8. На сучасному рівні розвитку людської цивілізації вона неминуче перетворюється в ноосферу, тобто в сферу, де найважливішу роль у розвитку природи відіграє розум людини (закон ноосфери Вернадського,1944).

Отже, єдино правильним є підхід до біосфери як до цілісної глобальної екологічної системи з певною структурою, особливостями формування, розвитку та механізмами саморегуляції, що забезпечують її стійкість і стабільність.

 

2.Дати усну відповідь на питання уроку (стор.174)

 

1. Що таке вчення про біосферу та ноосферу?

 2. В якій праці й коли сформульовано основні положення вчення про біосферу?

3. Що таке ноосфера?

4. У чому суть закону Вернадського про ноосферу?

3.         Ознайомитися з матеріалом § 45 підручника (стор.171-173)  https://uahistory.co/pidruchniki/sobol-biology-and-ecology-11-class-2019-standard-level/3.php

4.Виконати самостійну роботу (стор.174)

Самостійна робота з таблицею. Біосфера як найвищий рівень організації життя

Ознака	Характеристика
Структурні компоненти
Основні структурні елементи (типи речовини)
Межі біосфери
Необхідна умова існування
Основні властивості біосфери
Основні функція біосфери
Закономірності функціонування

Заповніть узагальнювальну таблицю загальної характеристики біосфери. Сформулюйте висновок про особливості структурної та функціональної організації біосфери як найвищого рівня організації життя на Землі.

 

5.Виконати НП 2. Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних).

Проект. Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних)

Етапи реалізації проекту

1. Ознайомтеся з літературою й інтернет-ресурсами з цього питання.

2. Ознайомтеся з прикладом опису структури двох місцевих природних екосистем (див. таблицю).

3. Складіть порівняльну характеристику структури двох місцевих природних екосистем (за власним вибором).

4. Сформулюйте висновок про чинники, що впливають на формування структури екосистеми.

Порівняльна характеристика структур екосистем

Частини екосистеми	Екосистема заплавної луки	Екосистема мішаного лісу
Абіотична:
середня температура (°С) січня липня	від -4,0 до -8,0 від +17 до +19	від -4,5 до -8,5 від +17 до +19
вологість	650 - 700 мм/рік	600 - 700 мм/рік
типи ґрунтів	Дернові, дерново-лучні, болотні	Дерново-підзолисті, болотні
Біотична:
продуценти	Лукові трави: Злакові - тимофіївка, мятлик, лисохвіст (нижній ярус) Бобові - конюшина, горошок, чина (другий ярус) Зонтичні - губоцвіті, жовтоцвіті, гвоздикові (верхній ярус)	Мохи, лишайники (нижній ярус) Підсніжник, проліска, ряст, анемона (другий ярус) Чагарники - ліщина, глід, черемха, бузина, терен, шипшина (третій ярус) Найвищі дерева - дуб, сосна, ялина, граб, клен, липа, береза, осика (верхній ярус)
консументи	Рослиноїдні тварини: метелики, бджоли, равлики, жайворонок, куріпка, миші, ховрахи, зайці М'ясоїдні тварини, що поїдають рослиноїдних тварин: павуки, їжаки, деркачі, бекаси Хижаки, що поїдають м'ясоїдних тварин: боривітер, яструб, лисиця Детритофаги: мурахи, дощові черв'яки, орли-стерв'ятники	Рослиноїдні тварини: метелики, бджоли, білки, зайці, дикі свині, козулі, лосі, олені М'ясоїдні тварини, що поїдають рослиноїдних тварин: павуки, їжаки, дятли, горлиці Хижаки, що поїдають м'ясоїдних тварин: лисиці, вовки, ведмеді Детритофаги: мурахи, дощові черв'яки
редуценти	Ґрунтові бактерії, гриби	Ґрунтові бактерії, гриби

 

 

 

6.Фотозвіт чекаю за посиланням nataalex088@gmail.com