60 група Хімія 07.04.2022
Хімія на 07.04.22
60
група
Урок
43
Тема:
Білки як високомолекулярні сполуки. Хімічні властивості
білків (без запису рівнянь реакцій).
Завдання
на урок:
1.
Опрацюйте матеріал
уроку та складіть опорний конспект
1. Поняття про білки
Білки — природні високомолекулярні речовини (полімери),
що складаються із залишків амінокислот.
Амінокислотні
залишки сполучені в макромолекулах білків пептидною групою −NH−CO−, тому білки відносять до поліпептидів.
До складу
білків входять двадцять амінокислот будови NH2−C|H−COOHR.
Амінокислотні
залишки сполучаються у макромолекули білків у різній послідовності. Число
амінокислотних залишків в молекулах теж може бути різним. Тому різноманіття
білків практично безмежно. Кожен організм на Землі має свій власний неповторний
набір білків.
2. Будова білкової молекули
Білкові
молекули можуть містити від одного до декількох сотень і навіть тисяч
амінокислотних залишків, тому їх відносні молекулярні маси змінюються від
десятків тисяч до декількох мільйонів. Так, відносна молекулярна маса
гемоглобіну дорівнює: 68000, яєчного білка — 44000, а вірусу грипу — 32000000.
Послідовність
амінокислотних залишків в макромолекулі називається первинною структурою білка.
Первинна структура
Вторинна структура
Третинна структура
Четвертинна структура
Існують вторинна (спіраль) і третинна (клубок) структури білкових молекул. Вони
утворюються в результаті внутрішньомолекулярної взаємодії частин поліпептидного
ланцюга.
Кілька
білкових молекул можуть сполучатися одна з одною і утворювати четвертинну структуру.
3. Фізичні
властивості білків
Розчиність
За здатністю
розчинятися білки діляться на розчинні (глобулярні) і
нерозчинні
( фібрилярні). До
розчинних відноситься білок курячого яйця. Не можуть розчинятися білки вовни,
пір'я, нігтів.
4. Хімічні властивості
білків
1. Денатурація
Денатурація
— руйнування просторової структури білка.
Вона
відбувається при нагріванні білків, під дією радіоактивного випромінювання,
деяких хімічних речовин (кислот, лугів, солей важких металів). При денатурації
білки змінюють свої властивості і втрачають біологічну активність, незважаючи
на те, що їх первинна структура зберігається.
Відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=Vg01Fk6Xt3w&feature=emb_imp_woyt
https://www.youtube.com/watch?v=h4wTvm487pg&feature=emb_imp_woyt
https://www.youtube.com/watch?v=jUeDN_0wjco&feature=emb_imp_woyt
Присутність
білка у розчині можна виявити за допомогою якісних реакцій, в результаті яких
утворюються забарвлені продукти.
а) Якщо до розчину білка додати розчин лугу і кілька крапель
розчину солі купрум(II), то з'являється синьо-фіолетове забарвлення. Ця реакція називається біуретовою.
б) Інша кольорова реакція на білки — ксантопротеїнова. Для її проведення до розчину білка при
нагріванні треба додати концентровану нітратну кислоту. Утворюється жовтий осад. Якщо після охолодження в пробірку долити
розчин лугу або концентрований розчин аміаку, то з'явиться оранжеве забарвлення.
3. Гідроліз – розпад
білка на амінокислоти.
Відбувається
під дією кислот та лугів при нагріванні. В організмі — в процесі травлення, під
дією ферментів.
У кожному
живому організмі міститься велика кількість білків, які виконують ряд найважливіших
функцій.
Білки входять
до складу цитоплазматичної мембрани, цитоплазми, органоїдів і тим самим
виконують будівельну функцію в живих організмах.
Всі
біохімічні реакції в організмах протікають за участю ферментів. Ферменти — це білки-каталізатори. Отже, білки в живих
організмах виконують каталітичну функцію. Прикладами таких каталізаторів можуть
бути травні ферменти, що беруть участь в перетравленні їжі: пепсин, ліпаза,
амілаза, мальтаза.
Найважливіша
функція білків — захисна. Особливі білки — антитіла і антитоксини — беруть участь у формуванні імунітету.
Антитіла знешкоджують бактерії, що проникли в організм, а антитоксини
нейтралізують їх отрути.
Білок
гемоглобін виконує транспортну функцію. Він переносить кисень від органів
дихання до тканин.
Рухова функція деяких білків забезпечує скорочення м'язів і всі рухи
живих організмів.
При нестачі
їжі білки можуть виконувати енергетичну функцію. При розщепленні 1 г білка виділяється
17,6 кДж енергії.
Білки
виконують сигнальну, рецепторну, регуляторну та інші функції.
Відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=q3f1dRBanPc&feature=emb_imp_woyt
2.
Виконайте тест
Тест
1. До розчину
білка в пробірці добавили такий самий об’єм розчину лугу й кілька крапель
розчину купрум(ІІ) сульфату, реакційна суміш набула фіолетового кольору. Це
свідчить про те, що в молекулі білка є (1Б):
А)дисульфідні
зв’язки
Б)фрагменти
молекул ароматичних амінокислот
В)фрагменти
молекул ненасичених амінокислот
Г)пептидні
зв’язки
2. Під час
практичної роботи учень мав визначити вміст пробірки. Коли до порції розчину з
пробірки учень добавив такий самий об’єм розчину лугу й кілька крапель
розбавленого розчину купрум (ІІ) сульфату, реакційна суміш набула фіолетового
кольору. Під дією концентрованої нітратної кислоти на іншу порцію цього самого
розчину утворився осад жовтого кольору. Учень дійшов висновку, що в пробірці
був розчин( 1б):
А) гліцеролу
Б) етанолу
В) білка
курячого яйця
Г)
виноградного цукру
3. Укажіть
характерну ознаку реакції білка з концентрованою нітратною кислотою(1Б):
А) поява
жовтого забарвлення
Б) утворення
осаду червоного кольору
В) утворення
шару срібла
Г) утворення
розчину синього кольору
4. Укажіть,
за допомогою якої реакції можна довести наявність пептидного зв’язку в молекулі
білка(1Б):
А)ксантопротеїнова
Б)реакція
«срібного дзеркала»
В)гідроліз
Г)біуретова
5. Позначте
правильне закінчення твердження: «Між залишками амінокислот у молекулі
дипептиду існує…»(1Б)
А)один
водневий зв’язок
Б)два водневі
зв’язки
В)дві
пептидні групи
Г)одна
пептидна група
6. Установіть
відповідність між структурою молекули білка та характером хімічного зв’язку, що
визначає її утворення (4Б):
|
|
Первинна |
Вторинна |
Третинна |
Четвертинна |
|
міжмолекулярна
взаємодія |
|
|
|
|
|
водневий
зв’язок |
|
|
|
|
|
пептидний
зв’язок |
|
|
|
|
|
дисульфідні
мостики |
|
|
|
|
7. Який об’єм
кисню потрібний для спалювання 90 г етиламіну?(2Б)
3.
Скріншот тесту чекаю
на пошту nataalex088@gmail.com
Хімія
на 07.04.22
60
група
Урок
44
Тема:
Синтетичні високомолекулярні речовини. Полімери. Реакції
полімеризації і поліконденсації. Пластмаси.
Завдання
на урок:
1.
Опрацюйте матеріал
уроку та складіть опорний конспект
Вивчаючи найважливіші органічні речовини в 9 класі, ви
частково ознайомилися з високомолекулярними сполуками — полімерами. Їм властиві
велика молекулярна маса та складна будова молекул. Серед відомих вам полімерів
— поліетилен, а з природних — крохмаль, целюлоза, білки.
До складу полімерів
входять мономерні ланки, які багаторазово повторюються. Пригадаймо
процес полімеризації етену, що відбувається за схемою
де
n — ступінь полімеризації, що вказує на кількість мономерних ланок у
полімері.
Залежно від складу мономерів,
що вступають у реакцію полімеризації, отримують різні за складом,
будовою та властивостями синтетичні полімери. Наприклад, якщо мономером є
пропен (пропілен) складу СН2=СН-СН3, то утворення полімеру поліпропілену відбувається за
такою схемою:
У макромолекулі полімеру може міститися різна
кількість мономерних ланок, тобто полімер матиме вищий або нижчий ступінь
полімеризації. Через це точно визначити його молекулярну масу неможливо.
Тому вживають поняття «середня молекулярна маса». Її значення може
становити від кількох тисяч до десятків тисяч і навіть десятків мільйонів.
За структурою макромолекул полімери
поділяють на три групи
Схема класифікації полімерів за структурою
макромолекул
Структурні
ланки в лінійних полімерах розміщуються по-різному. Наприклад, у реакції
утворення поліпропілену в структурі лінійної молекули чергуються однакові за
складом і будовою мономерні ланки. Таку структуру полімерного ланцюга називають
регулярною.
Однак є макромолекули, у яких структурні
ланки розміщуються безсистемно.
Таку
структуру полімерного ланцюга називають нерегулярною.
Cпособи
добування полімерів.
З одним із методів
синтезу полімерів — полімеризацією — ви вже ознайомилися. Суть реакції полімеризації
полягає в послідовному приєднанні молекул мономерів одна до одної
внаслідок розриву кратних зв'язків.
Збільшення
макромолекули полімеру відбувається за участю ініціаторів цієї реакції, якими
можуть бути вільні радикали або йони. Як речовини-ініціатори
використовують кисень чи пероксиди. Під дією температури або світла вони легко
розкладаються з утворенням вільних радикалів. Молекула «росте» доти, поки два
радикали не зійдуться, унаслідок чого макромолекула стає неактивною.
Полімеризація може відбуватися не тільки з однією речовиною, тобто
трапляється, що одночасно реагують два або більше мономерів. Продуктом такої
реакції є співполімер. Наприклад, утворення бутадієн-стирольного
каучуку, де мономерами є стирен і бутадієн
Стирен
Бутадіен
Другий
метод синтезу полімерів — реакція поліконденсації.
Схема реакції:
Фізичні
властивості полімерів.
Як
уже зазначалося, полімери мають різні молекулярні маси, що залежить від кількості
сполучених між собою мономерних ланок. На температуру плавлення
полімерів безпосередньо впливає довжина макромолекул, а отже, полімерам
властивий широкий діапазон температур плавлення та кипіння.
Крім
того, у структурі полімерів є лінійні та розгалужені макромолекули, які
по-різному орієнтуються в просторі. Лінійні молекули з підвищенням температури
розм'якшуються та плавляться в певному діапазоні температур з утворенням
в'язких рідин. Такі полімери належать до термопластичних. Якщо в
розм'якшеному стані їм надати будь-якої форми, вона зберігатиметься й після
охолодження. Вироби з таких пластмас можна багаторазово переробляти, оскільки
термопластики не втрачають своїх властивостей після нагрівання.
Термопластичний полімер
Інші
полімери — термореактивні пластмаси — під час нагрівання втрачають
пластичність і форму, а після охолодження ніколи вже її не набувають
Дитячі будівельні матеріали з термореактивних
полімерів
Під дією високих температур полімери
можуть розщеплюватися до мономерів.
Хімічні властивості.
Полімери мають високу
хімічну стійкість, на них не діють кислоти й луги, вони не піддаються
окисненню. Деякі полімери розчиняються в органічних розчинниках, утворюючи
в'язкі розчини.
Вивчаючи вуглеводи й
білки, ви з'ясували, що ці речовини мають властивість гідролізуватися
(розкладатися) до речовин, з яких вони утворюються. Інакше кажучи, полімери
вступають у реакції гідролізу.
Інші реакції полімерів
зумовлені наявністю в їхніх макромолекулах характеристичних (функціональних)
груп і кратних зв'язків.
Пластмаси. Сировиною для створення полімерів є природні джерела
вуглеводнів: нафта, природний та супутні нафтові гази, кам'яне вугілля, сланці.
Одним із продуктів переробки полімерів є пластмаса.
•
Пластмаси — матеріали на основі природних або синтетичних
полімерів, штучно створені людиною.
Щоб утворилася
пластмаса, до полімерів додають речовини, які надають їм різних властивостей та
привабливого вигляду. Такими речовинами є: стабілізатори, що підвищують
стійкість до впливу температур, дії хімічних речовин; пластифікатори, що
надають матеріалу більшої еластичності та знижують крихкість пластмас;
барвники, що надають матеріалу потрібного забарвлення; наповнювачі (тирса,
крейда, відходи волокон тощо), які поліпшують механічні властивості матеріалу й
зменшують його собівартість; піноутворювачі — для надання матеріалу пористості
тощо.
Відкриття
пластифікаторів належить ученій-хіміку Ганні Волковій, яка вперше отримала один
із його складників.
Виробництво полімерних
матеріалів зумовлено нестачею природної сировини та дедалі більшим попитом на
матеріали. Саме пластмаси є матеріалом, з якого виготовляють найрізноманітніші
вироби
Вироби з пластмас
Зверніть увагу!
Пластмаси
завдяки своїм властивостям набули широкого застосування в різних галузях
суспільного виробництва. Порівнюючи з природними матеріалами, вони є значно
дешевшими, тому що технології їхнього виготовлення — прості, а продуктивність
виробництва — висока.
Ознайомимося докладніше з
найпоширенішими пластмасами.
Пластмасами, які добувають реакцією
полімеризації
Поліетилен, як вам відомо, — високомолекулярна сполука, що
утворюється внаслідок реакції полімеризації етену (етилену).
Поліетилен — дещо жирна на дотик, тверда речовина,
безбарвна або білого кольору, не проводить електричний струм. Добрий ізолятор,
термопластичний, еластичний. Якщо додавати барвники, легко забарвлюється. Як
матеріал має широкий діапазон застосування
Схема застосування поліетилену
Поліпропілен — речовина, за зовнішніми ознаками та фізичними
властивостями дуже подібна до поліетилену.
Полімеризація пропену
відбувається за такою схемою:
Утворення
макромолекул поліпропілену зображено на схемі
Схема утворення макромолекул поліпропілену
Поліхлоровініл — один із широковживаних найдешевших полімерних
матеріалів,
структурну
будову якого відображає загальна формула. Це термопластичний полімер, прозорий,
має високу хімічну стійкість. Не горить на повітрі, проте характеризується
низькою термічною стійкістю.
Загальна формула поліхлоровінілу на тлі моделі його
молекули
Сфери використання поліхлоровінілу
Пластмасами, які добувають реакцією поліконденсації.
До них належать фенолоформальдегідні
пластмаси.
Фенолоформальдегідні
пластмаси — одні з перших полімерних матеріалів,
добутих у промислових масштабах, які понад століття застосовують у суспільному
виробництві. Це нееластичні в'язкі рідини з характерним темним забарвленням.
Синтезують їх із фенолу та формальдегіду за наявності кислоти чи
лугу як каталізаторів.
Реакція поліконденсації
відрізняється від реакції полімеризації тим, що крім високомолекулярної
речовини утворюється низькомолекулярна (вода).
Продуктом реакції
поліконденсації є полімер лінійної будови, який перетворюється на сітчастий із
просторовою структурою.
Сітчастий
полімер фенолоформальдегідної пластмаси
Використання різних
наповнювачів урізноманітнює властивості цих пластмас. Наприклад, якщо
наповнювачем є скловолокно, то утворюється склотекстоліт, якщо тканина —
текстоліт, папір — гетинакс тощо.
Матеріали, виготовлені
на основі фенолоформальдегідних полімерів, завдяки термостійкості та міцності
використовують для виготовлення електрообладнання (штепсельні розетки,
вмикачі-вимикачі, патрони для електроламп), деталей машин, меблів, будівельних
матеріалів, склопластиків.
Отже, пластмаси
завдяки своїм властивостям мають широкий спектр застосування. Вони замінюють
такі матеріали, як деревина та сталь.
ПІДСУМОВУЄМО
ВИВЧЕНЕ
• Полімери — високомолекулярні
речовини, до складу молекул яких входять мономерні ланки, що багаторазово
повторюються.
• Полімери не мають сталої відносної молекулярної маси, тому
щодо них вживають поняття «середня молекулярна маса».
• За структурою полімери поділяють на лінійні,
розгалужені й просторові; за відношенням до температури — на термопластичні
й термореактивні.
• Полімери синтезують за допомогою
реакцій полімеризації та поліконденсації. Реакції поліконденсації
відрізняються від полімеризації тим, що крім високомолекулярної сполуки
утворюється й низькомолекулярна.
• Полімерам властива висока хімічна
стійкість, на них не діють кислоти й луги, вони стійкі проти окиснення.
Деякі з них вступають у реакції гідролізу.
• Пластмаси — матеріали на основі
природних або синтетичних полімерів, штучно створені людиною. Найпоширеніші —
поліетилен, поліпропілен, поліхлоровініл, фенолоформальдегідні пластмаси.
• Пластмаси набули широкого застосування
в багатьох галузях суспільного виробництва як міцні й довговічні матеріали,
стійкі проти дії хімічних речовин, здатні набувати заданої форми під час
нагрівання та зберігати її після охолодження.
2.Дайте усну
відповідь на питання:
2.1.
Поясніть суть поняття «полімер». Що входить до складу
полімерів?
2.2. Обґрунтуйте, чому полімери не мають постійної
молекулярної маси.
2.3. Наведіть приклади відомих вам лінійних,
розгалужених і просторових природних та синтетичних полімерів.
3.Дайте письмову
відповідь на питання та вирішіть задачу:
3.1. Складіть рівняння реакцій полімеризації з
утворенням поліетилену, поліпропілену, поліхлоровінілу.
3.2. Складіть формулу
структурної ланки фенолоформальдегідної пластмаси.
3.3 Охарактеризуйте
властивості відомих вам пластмас, назвіть сфери їх застосування.
3.4. Обчисліть, який об'єм кисню (н. у.)
витратиться під час згоряння целюлози масою 44,2 кг.
3.5. Глюкозу, що
утворилася внаслідок гідролізу крохмалю масою 8,48 кг, піддали спиртовому
бродінню. Обчисліть об'єм карбон(IV) оксиду (н. у.), що утворився, якщо
втратами знехтувати.
4.
Виконайте
вправу за посиланням https://learningapps.org/1360302
5.
Скріншот відповіді чекаю
на пошту nataalex088@gmail.com
Комментарии
Отправить комментарий