60 група Хімія та Біологія і екологія 13.04.2022
Среда, 13 апреля · 12:20–1:25PM
Контактная информация для встречи в Google Meet
Ссылка: https://meet.google.com/yyy-
60
група
Урок
48-49
Тема:
Поняття про адаптивну радіацію.
Життєві форми тварин та рослин як адаптації до середовища
мешкання.
Завдання
на урок:
1. Ознайомитися з відеоматеріалами:
https://www.youtube.com/watch?v=Ob0ngNelcpk
https://www.youtube.com/watch?v=-cNH5d3NG14
2.
Ознайомитися
з матеріалом уроку
2.1.Поняття адаптивної радіації
Як ви вже знаєте, під час пристосування
до різних умов існування популяції певного виду або види однієї систематичної
групи виробляють різноманітні адаптації. І ці адаптації можуть суттєво
різнитися між собою, бо умови існування в різних місцях є різними. Результатом
цього є те, що організми стають дедалі більш несхожими одні на одних. Цей
процес називають адаптивною радіацією.
Результатом адаптивної радіації є
утворення нових форм живих організмів. Залежно від того, на якому рівні
відбуваються адаптації, можуть утворюватися нові підвиди, види або систематичні
групи більш високого рангу. Так, появу різноманітних порід собак (мал. 4.1)
можна розглядати як штучну адаптацію людиною різних популяцій цього виду під
свої різноманітні потреби.
Мал.
4.1. Різні породи собак належать до одного виду, але адаптовані вони для
виконання різних завдань
Приклади адаптивної радіації організмів
Існує багато прикладів адаптивної
радіації організмів. Фактично будь-яка систематична група виникає як результат
адаптивної радіації. Класичним прикладом цього процесу є галапагоські зяблики
(або в'юрки). Їх часто називають зябликами Дарвіна, бо Чарльз Дарвін займався
їх дослідженням.
Галапагоські зяблики є невеликими
птахами з ряду Горобцеподібні й походять від одного предкового виду. Приблизно
2-3 млн років тому їхній предок потрапив на Галапагоські острови і заселив їх.
На кожному з островів птахам довелося адаптуватися до дещо різних умов
існування. Вони адаптувалися до різних типів харчування та місць проживання.
Результатом адаптивної радіації одного предкового виду стало утворення 14 нових
видів, які різняться розміром, формою дзьоба, забарвленням і співом (мал. 4.2).
Мал.
4.2. Галапагоські зяблики
Наслідком адаптивної радіації було й
формування різноманіття хвойних дерев (мал. 4.3). Сосни пристосовувалися до
більш посушливих умов і великої кількості світла. Ялини адаптувалися до
зростання в більш вологих умовах і щільному насадженні, де світла обмаль.
Модрина пристосовувалася до життя у важких умовах навколополярного регіону.
Сосна
Ялина
Модрина
Мал.
4.3. Хвойні дерева адаптовані до різних умов існування
Адаптивна радіація в еволюції людини
Адаптивна радіація відіграла суттєву
роль і в еволюції людини. Після утворення еволюційної лінії людиноподібних мавп
різні її представники адаптувалися до різних умов. Орангутани й гібони
залишилися жити на деревах. Гібони водночас виробили дуже специфічний спосіб
пересування по деревах за допомогою передніх кінцівок — брахіацію.
Шимпанзе стали досить багато часу
проводити не на деревах, а на землі. А горили майже повністю перейшли на
наземний спосіб життя. Ці два види залишилися жителями тропічного лісу й почали
пересуватися по землі, спираючись на фаланги пальців передніх кінцівок.
Люди перейшли до прямоходіння на задніх
кінцівках і переселилися в савани. Усе це позначилося на будові скелетів цих
організмів (мал. 4.4).
Мал.
4.4. Результати адаптивної радіації у приматів
Адаптивна радіація мала місце і на більш
пізніх етапах еволюції. Наразі еволюційна лінія людини нараховує сім родів і
приблизно тридцять видів. Хоча всі інші види, крім Homo sapiens, є вимерлими. У
процесі еволюції наші предки поширювалися на різних континентах і адаптувалися
до різних умов (мал. 4.5).
Мал.
4.5. Поширення предків людини по різних континентах
Так, нащадки роду Австралопітек
розділилися на дві групи — рід Paranthropus (парантропи) і рід Homo (люди), які
адаптувалися до різних типів харчування. Парантропи харчувалися майже повністю
або переважно рослинною їжею, а люди були всеїдними із суттєвою часткою м'яса в
раціоні. Різні способи харчування позначилися на будові черепа цих гомінід
(мал. 4.6).
Мал.
4.6. Різна будова черепів родів Paranthropus і Homo — наслідок дії адаптивної
радіації
2.2.Життєві форми тварин та рослин як адаптації до середовища
мешкання.
Чому класифікації життєвих форм рослин є
екологічними?
Життєва форма рослин - зовнішній вигляд
рослинних організмів, що відображає їхню пристосованість до умов середовища
існування. Термін «життєва форма рослин» запропонував наприкінці XIX ст.
відомий данський ботанік, один із засновників екології та морфології рослин
Еугеніус Вармінг (1841-1924). Він вважав, що різні види рослин залежно від
однакових зовнішніх умов набувають однакового зовнішнього вигляду й форми та
досягають у своєму розвитку однієї й тієї самої мети досить різними шляхами.
Наприклад, до посушливих місць існування в одних видів формується таке
пристосування, як опушеність, у інших - восковий наліт, у третіх - редукція
листків.
Іл.
9. Життєві форми рослин (за І. Г. Серебряковим): дерево (а), чагарник (б),
напівчагарник (в), багаторічна (г) та однорічна (д) трав'янисті рослини
Існують різні класифікації життєвих форм
рослин, що пояснюється застосуванням різних принципів групування. Широкого
застосування у морфології рослин набула екологічна класифікація життєвих форм,
розроблена на початку XX ст. данським ботаніком Крістеном Раункієром
(1860-1938). З усієї сукупності ознак життєвих форм він виокремив одну, що
характеризує пристосування рослин до холодної або сухої пори року, - розміщення
бруньок відновлення на рослині (високо над ґрунтом, низько над ґрунтом, біля
поверхні ґрунту, в ґрунті). Класифікація І.Г. Серебрякова (1914-1969)
характеризує адаптації різних видів рослин, пов'язані з особливостями росту й
тривалістю життєвого циклу. Згідно з нею виокремлюють такі категорії життєвих
форм судинних рослин: дерев'янисті (дерева, кущі й кущики), напівдерев'янисті
(напівкущі й напівкущики), наземні трав'янисті (одно- та багаторічні трави) і
водні трав'янисті (земноводні рослини, плаваючі трави, підводні трави). Серед
цих життєвих форм незалежно одна від одної можуть виникати ліаноподібні, сланкі
форми та ін. (іл. 9).
|
Категорія |
Приклади |
|
Дерев'янисті |
Дуб, калина, шипшина |
|
Напівдерев'янисті |
Чебрець, ефера, лаванда |
|
Наземні трав'янисті |
Лопух, пирій, бегонія |
|
Водні трав'янисті |
Очерет, латаття, стрілолист |
Отже,
класифікації життєвих форм рослин є екологічними, оскільки відображають
подібність адаптацій різних видів, що виникає під дією однакових екологічних
умов.
За якими ознаками класифікують життєві
форми тварин?
Життєва форма тварин - група особин, що
мають подібні морфологічні пристосування для існування в однаковому середовищі.
У тварин життєві форми є на диво різноманітними, оскільки для цієї групи
еукаріотичних організмів характерні активний рух (локомоція) і гетеротрофне
живлення, що потребує певних способів пошуку й добування їжі. Через те життєві
форми тварин класифікують за такими основними ознаками, як спосіб руху та
спосіб добування їжі. На зовнішньому вигляді тварин позначається й їхня
пристосованість до різних екологічних ніш, особливості розмноження тощо.
Життєві форми тварин виокремлюють за
різними ознаками для різних систематичних груп. Так, для ссавців однією з таких
основних ознак є способи локомоції (наприклад, бігаючі, стрибаючі, повзаючі).
Життєві форми птахів розрізняють за способом добування їжі (наприклад,
комахоїдні, зерноїдні, хижі), риб - за формою тіла (наприклад, торпедоподібні,
змієподібні), жалких - за активністю й особливостями розмноження (дві життєві
форми: поліпа й медузи).
Найпоширенішою є класифікація життєвих
форм тварин за Д. М. Кашкаровим, за якою виокремлюють плаваючі (суто водні,
напівводні), риючі, наземні (бігаючі, стрибаючі, повзаючі), деревні, повітряні
життєві форми.
Отже,
основними ознаками для класифікації життєвих форм тварин можуть бути способи
переміщення, способи добування їжі, особливості розмноження, форма тіла та
пристосованість до середовища існування.
2.Дати
усну відповідь на питання уроку
2.1.Що таке адаптивна радіація?
2.2. Чому виникає
адаптивна радіація?
2. 3. Які
приклади адаптивної радіації можна навести: а) у тварин; б) у рослин?
2.4. Що таке
життєва форма рослин? Назвіть основні життєві форми рослин.
2.5. Наведіть
приклади видів рослин з подібною життєвою формою.
2.6. Що таке життєва форма тварин? Назвіть основні життєві форми тварин.
2.7. Наведіть приклади видів тварин, які мають різні життєві форми.
3. Ознайомитися з матеріалом § 3 (стор.16-17)підручника https://uahistory.co/pidruchniki/sobol-biology-and-ecology-11-class-2019-standard-level/3.php
4. Виконайте в робочому зошиті
самостійну роботу. (стор.19-20)
Самостійна робота зі схемою. Дерева як
життєва форма рослин
Зіставте зображені листяні
лісоутворювальні породи з їхніми назвами та отримайте латинську назву роду, до
якого належить бук лісовий, що росте в Україні переважно в Карпатах.
A
Граб звичайний
G
Клен гостролистий
F
Вільха клейка
S
Береза бородавчаста
U
Липа серцелиста
Використайте запропоновані ознаки
(висота рослин, розташування й спосіб захисту бруньок, ступінь здерев'яніння
осьових пагонів, тривалість життя надземних пагонів) і складіть схему комплексу
адаптацій, що характеризують дерева як життєву форму рослин.
5.Фотозвіт чекаю
за посиланням nataalex088@gmail.com
Хімія
на 08.04.22
60
група
Урок
50
Тема:
Загальні поняття про біологічно активні речовини (вітаміни, ферменти).
Завдання
на урок:
1.
Опрацюйте матеріал
уроку та складіть опорний конспект
• Біологічно активні
речовини — речовини, які містяться в організмі в
невеликих кількостях, але
проявляють високу активність, впливаючи на різні
біологічні процеси.
До цих речовин належать
вітаміни, гормони й ферменти. На відміну від
білків, жирів і вуглеводів,
які забезпечують дуже важливі біологічні функції
(будівельну, транспортну,
енергетичну, запасну, захисну тощо), вони
впливають на роботу нервової
системи, зміну швидкості обміну речовин,
перетворення енергії,
покращують кровотворення, беруть участь у біосинтезі
білків, сприяють
пристосуванню організмів до навколишнього середовища.
Ознайомимося детальніше з
вітамінами та ферментами.
Вітаміни. Сама назва
«вітаміни» (від латин. vita — життя + «аміни»)
говорить про те, що це
речовини, які підтримують життєдіяльність організму.
Їх відомо понад 20. Вітаміни
входять до складу харчових продуктів
рослинного й тваринного
походження. Деякі в невеликих кількостях
синтезуються в організмах
людини та тварин.
Зважаючи на складну будову
та не до кінця вивчені властивості, було
запропоновано позначати їх
великими літерами латинського алфавіту: А, В,
С, D. Якщо є група
вітамінів, подібних за складом і функціями, то для їх
розрізнення внизу ставлять
індекси. Наприклад, вітаміни групи В (Вкомплекс) позначають так: В1, В2, В6,
В12.
За здатністю розчинятися
вітаміни поділяють на водо- й жиророзчинні. До
водорозчинних належать
вітаміни С, В1, В2, В6, В12, РР, до жиророзчинних —
А, D, E, F та ін.
Характеристики деяких водо- й жиророзчинних вітамінів
наведено в табл. 15 і 16.
Вітаміни групи В містяться в
злаках (зернах пшениці, гречки, проса, вівса),
горіхах, яйцях, крупах, м'ясі
свійської птиці, яловичині, молочних і
кисломолочних продуктах,
ягодах, зелених овочах і бобових, фруктах.
За нестачі вітамінів групи В
в організмі їх можна поповнювати
фармацевтичними препаратами
Багатими на вітамін А є
тваринні продукти — печінка, молоко, вершкове
масло, сир, яйця, зокрема
яєчний жовток. Попередники вітаміну А (так звані
провітаміни) — це
каротиноїди: β-каротин, з якого організм синтезує вітамін
А. Каротин міститься в таких
овочах і фруктах, як морква, савойська капуста,
шпинат, гарбуз, абрикос,
диня, червоний перець; ягодах обліпихи.
Завдяки тому, що вітамін А
сповільнює старіння шкіри, утворення зморшок,
покращує кровопостачання (а
отже, зміцнює капіляри), він входить до складу
багатьох косметичних
засобів.
Природними джерелами
вітаміну D є жирна морська риба (лосось, тунець,
сардини), печінка тріски,
яловича печінка, твердий сир, петрушка та інша
зелень.
Знання про вітаміни,
усвідомлення їхньої важливості для нормального
функціонування організму
сприяють правильному формуванню раціону
харчування.
Зверніть увагу! Нестача
вітамінів через неправильне харчування призводить
до авітамінозу, а їх
передозування — до гіпервітамінозу.
Довідайтеся, скориставшись
Термінологічним словником, що означають
терміни «авітаміноз» і
«гіпервітаміноз».
Ферменти. Вам відомо, що в
неорганічній хімії для прискорення хімічних
реакцій використовують
каталізатори — речовини, які впливають на
швидкість перебігу реакцій.
У живих організмах функції каталізаторів
виконують біологічно активні
речовини — ферменти (від латин. fermentum
— бродіння). Вони присутні в
усіх живих клітинах і за їхньою участю
відбуваються майже всі
біохімічні процеси. Висока біологічна активність цих
речовин зумовлена тим, що
під час біохімічних реакцій вони не руйнуються
й не витрачаються.
Ферменти є термочутливими
речовинами. Їхня дія відбувається в інтервалі
температур від 37 до 40 °C.
За вищих температур ферменти руйнуються,
тому що більшість з них
білкової природи.
Міжнародний союз біохімії та
молекулярної біології класифікував ці
речовини на 6 класів залежно
від типу хімічної реакції, яку вони каталізують.
Як і неорганічні
каталізатори, ферменти мають здатність отруюватися. На
них негативно впливають
наркотичні речовини, алкоголь, нікотин. Такі
процеси завдають значної
шкоди здоров'ю. Тож люди, які дбають про своє
здоров'я, не вживатимуть
речовин, що отруюють ферменти.
Отже, ферменти — це
біокаталізатори, що прискорюють хімічні реакції в
живих організмах.
Ці речовини набули широкого
використання в харчовій, текстильній та
фармацевтичній
промисловостях, у виробництві мийних засобів.
Аналогами природних
біологічно активних речовин є синтетичні, які
виробляє промисловість
органічного синтезу. До них належать різні види
медичних препаратів, що
мають профілактичну та лікувальну дію. Це
вакцини, ферменти, гормони,
антибіотики, вітаміни, харчові добавки.
Синтетичними біологічно активними
речовинами є пестициди й отрути, які
шкідливо діють на живі
організми, кормові добавки, барвники, амінокислоти.
Фармацевтична промисловість
виготовляє полівітамінні препарати, що
містять комплекс
найнеобхідніших вітамінів. Їх уживають як резервне
джерело поживних речовин із
мінеральними добавками. Це полівітаміни для
дітей, вагітних жінок,
окремо для чоловіків і жінок, для різних вікових груп
тощо. Поширені такі
полівітаміни, як «ревіт», «декамевіт», «вітрум»,
«піковіт», «квадевіт»,
«гексавіт», «ундевіт» і багато інших
2.Дайте усну
відповідь на питання:
2.1.
Поясніть, як ви розумієте поняття «біологічно активні речовини».
2.2. Назвіть речовини, що належать до вітамінів. Наведіть приклади
водо- й жиророзчинних
вітамінів.
2.3.
Охарактеризуйте хімічний склад, властивості та функції вітамінів: а)
водорозчинних; б)
жиророзчинних.
2.4. Назвіть
класифікацію ферментів, поясніть їхні каталітичні функції.
3.Виконайте
самостійну роботу
3.1.
Хімічний диктант. Вставте пропущені слова:
• До біологічно активних
речовин належать ______ та ______. Це речовини,
які проявляють високу
активність, впливаючи на різні біологічні процеси,
хоча кількість їх в
організмі є незначною.
• Вітаміни — речовини, які
________. Вони входять до складу харчових
продуктів _____ й ____
походження. Деякі в невеликих кількостях
синтезуються в організмах
людини та тварин. Їх відомо понад 20.
• Вітаміни поділяють на
________й _______. До _______належать
вітамін С та вітаміни групи
В, до ________ — вітаміни А та D.
• Біологічно активні
речовини є _____ та _______.
• Знання про вітаміни,
ферменти та інші біологічно активні речовини,
усвідомлення їхньої важливості
для нормального функціонування організму
сприяють правильному
_____________ харчування.
• Ферменти —
біокаталізатори, що _______ хімічні реакції в організмі.
3.2. Обчисліть
масові частки Карбону та Гідрогену в складі вітаміну С.
3.3. Складіть рівняння реакцій за схемою: етан → А → етанол → Б →
етилетаноат → етанол →
натрій етанолят. Назвіть речовини, зазначені
літерами А, Б.
4.Скріншот відповіді чекаю на пошту nataalex088@gmail.com
Комментарии
Отправить комментарий