Сообщения

Сообщения за октябрь, 2022

Проєкт Складання характеристики виду за видовими критеріями

Изображение
  Проєкт Складання характеристики виду за видовими критеріями   Варіант 1   Етапи реалізації проєкту 1. Ознайомтеся з літературою та Інтернет-ресурсами з наведеного питання. 2. Ознайомтеся (за посиланнями, а також із інших джерел)   з характеристиками видів-двійників     Полівка звичайна ( Microtus arvalis)   та    Полівка   лучна ( Microtus levis ) . 3. Складіть порівняльну   характеристику   цих видів за видовими   критеріями (заповнення таблиці за зразком):         Видовий критерій             Характеристика видового критерію Приклад   видів-двійників       Полівка звичайна     Полівка лучна Морфологічний Подібність у будові особин одного виду (подібні і відмінні риси зовнішнього вигляду, розмірів)     Фізіологічний Подібність у процесах життєдіяльності організ-мів одного виду (тривалість життя

Теорія будови органічних сполук. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул.

Изображение
 Урок 2-3 Тема :  Теорія будови органічних сполук. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул. Зміст уроку: 1.ХІМІЧНА БУДОВА І СТРУКТУРНІ ФОРМУЛИ МОЛЕКУЛ.  О. М. Бутлеров довів, що кожна молекула має певну хімічну будову, яка й визначає властивості речовини, а вивчення хімічних явищ допомагає її встановити. Під  хімічною будовою  розуміють порядок сполучення атомів у молекулі та характер зв'язків між ними. Для зображення хімічної будови речовин використовують структурні формули. Під час написання структурних формул органічних речовин міркують так, що Карбон — чотиривалентний, а між його атомами може утворюватись один, два або три хімічних зв'язки. Розгляньте приклади структурних формул органічних речовин, з якими ви ознайомилися в основній школі. Як бачите, у кожній структурній формулі атоми Карбону чотиривалентні, Оксигену — двовалентні, а Гідрогену — одновалентні. Це відповідає основному положенню теорії будови органічних речовин. Структурна формула

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1 Дослідження якісного складу солей

 Урок13-14 Завдання: Ознайомтесь з інструкційною картою та матеріалами відеоуроку за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=MTwDNx43C18. Складіть звіт Практичної роботи №1. ІНСТРУКЦІЙНА КАРТА ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1 Дослідження якісного складу солей Обладнання:  штатив із пробірками, піпетки. Реактиви:  індикаторний папір, розчини: ферум(ІІ) сульфату, ферум(ІІІ) хлориду, барій хлориду, лугу, аргентум(І) нітрату, амоній хлориду, амоній сульфату, натрій карбонату, натрій сульфату, натрій силікату та хлоридна кислота. Правила безпеки: • для дослідів використовуйте реактиви в невеликих кількостях; • остерігайтеся потрапляння реактивів на шкіру, в очі; у разі потрапляння їдкої речовини змийте її великою кількістю води; • для визначення запаху речовин не підносьте пробірку до обличчя, а спрямовуйте повітря рухами руки до себе. Складіть план дослідження якісного складу солей для розв'язання запропонованих експериментальних задач. Виконайте необхідні хімічні досліди, опишіть спостережен

Хімічні властивості аміноетанової кислоти. Пептиди. Білки як високомолекулярні сполуки. Хімічні властивості білків (без запису рівнянь реакцій).

Изображение
Тема: Хімічні властивості аміноетанової кислоти. Пептиди. Білки як високомолекулярні сполуки. Хімічні властивості білків (без запису рівнянь реакцій).  Зміст уроку: 1. Хімічні властивості аміноетанової кислоти. Пептиди. АМФОТЕРНІ ВЛАСТИВОСТІ АМІНОЕТАНОВОЇ КИСЛОТИ.  Наявність двох протилежних за властивостями характеристичних груп зумовлює амфотерні властивості амінокислот. Отже, вони взаємодіють і з кислотами, і з лугами. 1. Взаємодія з кислотами.  Реакція відбувається за участю аміногрупи, утворюється сіль хлоридної кислоти: 2. Взаємодія з лугами.  Реакція відбувається за участю карбоксильної групи: Завдяки наявності двох різних характеристичних груп амінокислоти взаємодіють з лугами та кислотами, тобто виявляють амфотерні властивості. 3. Взаємодія амінокислот між собою. На відміну від амфотерних неорганічних сполук, амінокислоти взаємодіють між собою. Відбувається реакція між аміногрупою однієї молекули й карбоксильною групою іншої. При цьому

Одноклітинні еукаріоти

Изображение
  Урок 14. Тема: Одноклітинні еукаріоти Підручник:  Біологія і екологія (рівень стандарту ): підручник для 10 класу закл.заг.серед.освіти/ В.І.Соболь. –  Камянець-Подільський: Абетка, 2018 – 256с.: іл. https://pidruchnyk.com.ua/1130-biologiya-ekologiya-10-klas-sobol.html План 1.      Яке місце тварин у системі еукаріотичних організмів? 2.      Які особливості твариноподібних організмів?   Зміст Одноклітинний амебоїдний організм хризамеба промениста (Chrysamoeba radians) має джгутик й утворює псевдоніжки, здатна до фагоцитозу й гетеротрофного живлення, але її не відносять до справжніх тварин. Чому? Яке місце тварин у системі еукаріотичних організмів? Найбільш інформативними для науковців щодо визначення місця справжніх тварин у системі еукаріотів виявилися не гетеротрофне живлення і наявність глікокаліксу, а такі цитологічні критерії, як кількість й розташування джгутиків, форма мітохондріальних крист. У сучасній системі органічного світу (С. Едл із співавторам

Стратегії адаптацій організмів.

Урок 11 Тема: Стратегії адаптацій організмів. Працюємо за підручником: Біологія і екологія (рівень стандарту ): підручник для 11 класу закл.заг.серед.освіти/ В.І.Соболь. –   Камянець-Подільський: Абетка, 2018 – 256с.: іл. https://pidruchnyk.com.ua/1244-biologi-11-klas-sobol.html План 1.      Стратегії адаптацій організмів. Зміст Організм є складною інтегрованою біологічною системою, збереження гомеостазу якої досягається завдяки процесу адаптації під час взаємодії організму та середовища. Усі процеси, які відбуваються в організмі, забезпечують підтримання стану рівноваги у відповідь на вплив середовища. Тому в біологічній науці виник напрям вивчення сукупності еволюційних пристосувань, які забезпечують відновлення структури, функцій організму та спрямовані на виживання виду, - стратегій адаптацій організмів. Для кожного типу стратегії характерний свій комплекс адаптивних ознак. Стратегії адаптацій організмів.  Науковці довели, що здатність організмів витрачати різну кільк